Британська Рада розпочинає нову Міжнародну програму обміну для видавців, щоб покращити зв’язки між українськими та міжнародними фахівцями видавничої справи.

Про можливість

По двоє видавців із Грузії, Туреччини та України працюватимуть у тандемі з колегами з Великої Британії. Вони матимуть змогу відвідати своїх партнерів під час курованого ознайомчого візиту у Сполучене Королівство, зазирнути за лаштунки британського видавничого сектору та познайомитися з іншими фахівцями у період з вересня 2019 по вересень 2020.

Ключові етапи

  • Зустрічі онлайн (листопад-січень 2019).
  • Ознайомча поїздка стипендіатів із Грузії, Туреччини та України до Великої Британії (лютий 2020).
  • Ознайомчі візити британських стипендіатів (червень-липень 2020):

2 стипендіатів їдуть до Грузії
2 стипендіатів їдуть до Туреччини
2 стипендіатів їдуть до України

  • Початок грантових активностей, підтриманих Фондом розвитку (жовтень 2020 – березень 2021).

Фонд розвитку

Після закінчення програми обміну її стипендіати зможуть взяти участь у конкурсі на отримання грантів на діяльність із професійного розвитку розміром до 3000 фунтів кожен. Цей фонд дозволить їм і надалі розвивати міжнародні професійні зв'язки. Стипендіати зможуть витратити ці кошти на:

  • відвідування професійних ярмарків
  • практику (стажування)
  • професійний тренінг
  • реалізацію міжнародних проектів співпраці.

Заявки на отримання Фонду розвитку будуть оцінюватися за такими критеріями:

  • попередня активність в рамках програми
  • потенційний вплив цієї активності на розвиток кар’єри та міжнародних зв'язків стипендіата
  • віддача від вкладених коштів.

Рейчел Стівенс, директор літературної програми Британської Ради: 

«Британська Рада з задоволенням розпочинає програму Міжнародних видавничих стипендій для підтримки професійного розвитку й просування глобальних зв’язків у всій галузі. Ми знаємо з власного досвіду, як співпраця в міжнародній видавничій спільноті сприяє появі нових підходів і розширенню можливостей. Ми з інтересом очікуємо зародження ідей та нововведень, що будуть результатом нашої нової стипендіальної програми». 

Учасники 

Стипендіати, які були відібрані через відкритий конкурс, продемонстрували схильність до інновацій та міжнародного підходу в роботі. Вони працюють у різних жанрах, зокрема з художньою, дитячою та юнацькою, нон-фікшн літературою, книгами про мистецтво й дизайн. Серед них – професіонали з редактури, очищення прав, маркетингу, дизайну та виробництва, котрі працюють як у великих конгломератах, так і незалежних нішевих видавництвах. 

Британські стипендіати - це Аліша Бонсер (видавництво “Penguin Random House”), Артур Томпсон (“Kogan Page”), Емма Уорнок (“No Alibi”), Моллі Сайт (“Scribe”), Анса Хан Каттак (“Picador”) і Бекка Паркінсон (“Comma Press”). 

Стипендіатами з України стали – Микола Ковальчук (“ArtHuss”) і Катерина Носко (“IST”). 

Турецькі стипендіати  Башак Гюнтекін (“Parsut Kitap”) і Мехмет Еркурт (“Can Yanilari”). 

І стипендіати з Грузії – Маріам Бакурадзе (“Intelekti”) і Лука Лімері Григолія (“Sulakauri”). 

Партнери програми: Український інститут книги, Літературна лабораторія Мистецького арсеналу, Форум видавців.

Описи видавничих секторів

Велика Британія

Видавництво книг у Великій Британії має найбільший оборот із усіх секторів креативної економіки, і в 2016 році мало частку 32% (Джерело: Центр економічних та бізнес-досліджень). Його внесок у валову додану вартість з 2013 року збільшився на 47%.

Після перформативних мистецтв видавничий сектор є другим за розміром роботодавцем Великої Британії, у якому станом на 2016 рік працює 21% (або 28.276 осіб) усіх працівників креативних індустрій. Для порівнянння, лише у книговидавництві у Сполученому Королівстві зайнято більше людей, ніж у рибній промисловості (у якій працюють 24.000 осіб). У британському видавничому секторі домінує “Велика п’ятірка” міжнародних конгломератів: Hachette, HarperCollins, Macmillan, Penguin Random House та Simon & Schuster, кожен із яких має декілька імпринтів та редакційних підрозділів, що працюють з художньою та неходожньою літературою. Велика Британія також має добре розвинену екосистему незалежних видавництв, включаючи малі та середні підприємства, такі як Faber, Canongate, Granta та Profile, та типографії (до 10 співробітників), що відомі своєю ризиковою літературою, нехудожніми виданнями та поезією.

Фінансові результати книговидавництва у 2018 році були неоднозначними – деякі галузі розширялися (наприклад, аудіокниги та експорт), а інші – зменшувалися (наприклад, вітчизняна художня література). Загальний обсяг продажів художньої літератури у 2018 році знизився на 3% до £588 млн.

Продажі електронних художніх книг (включно з аудіокнигами) зросли на 4% до £229 млн, а паперових художніх книг зменшилися на 7% до £359 млн.

Загальні продажі паперових та електронних книг для дітей у 2018 році збільшилися на 3% до £368 млн, при цьому загальні продажі паперових книг зросли на 3% до £351 млн, а цифрових – знизилися на 1% до £17 млн.

Загальний обсяг фізичних і цифрових продажів нехудожніх книг зріс на 1% до £954 млн, при цьому рівень доходів від продажу паперових книг у цій категорії був £878 млн, а від електронних – зріс на 10% до £75 млн. (Джерело: Видавничий щорічник Асоціації видавців, 2018).

Продажі перекладної художньої літератури у Великій Британії у 2018 році зросли на 5,5% – тобто було продано понад 2,6 млн книг сукупною вартістю £20.7 млн. Це найвищий рівень, відколи Nielsen почали слідкувати за продажами у 2001 році. Продажі перекладної художньої літератури майже подвоїлися за минулі 15 років від 1,3 млн до 2,5 млн примірників. (Джерело: Звіт Nielsen для Міжнародної Букерівської премії, 2018).

Неймовірно зросли продажі аудіокниг (загальний прибуток від продажу аудіокниг збільшився на 43% до £69 млн), адже все більше людей прагнуть насолоджуватися книгами за допомогою нових технологій та не відставати від швидкого темпу життя. (Джерело: Видавничий щорічник Асоціації видавців, 2018).

Україна

Креативний сектор України яскраво і швидко розвивається. Станом на 2017 рік, частка креативних індустрій складала 4,4% від ВВП України.

Українські видавництва, зазвичай, незалежні, середнього розміру (15-50 співробітників) або малі (5-10). Сектор видає близько 20 000 нових творів на рік. За даними опитування Читомо “Ukrainian Reading and Publishing Data 2018”, більшість українських видавництв спеціалізуються на перекладній літературі. Для 48% респондентів, перекладні твори складають понад 50% творів, а майже для 25% респондентів частка більша за 75%. Мови, з яких перекладають найбільше, – це англійська (67%), французька (38%), німецька (34%) та польська (27%).

Тренди останнього часу: зростає кількість нових незалежних видавців та частка перекладних творів, з’являється все більше нехудожньої української літератури, а українські ілюстратори отримують міжнародне визнання. Водночас, український сектор стикається зі складнощами: не вистачає централізованих даних про продажі (ринковий механізм, запущений після розпаду СРСР, застарів); мережі дистрибуції книг країною недорозвинені; авторські права потребують ефективного врегулювання; відсутня практика літературних агентів (функції яких, як правило, виконують видавництва).

За останні роки видавництва отримали посилену підтримку уряду. Українська видавнича галузь вийшла на новий щабель на міжнародному ринку (і вивела своїх авторів) на ключових форумах – Франкфуртському книжковому ярмарку, Болонському дитячому книжковому ярмарку та Лондонському книжковому ярмарку. У березні 2019 року приз Лондонського книжкового ярмарку отримав літературний фестиваль Книжковий Арсенал, що відбувається у Києві. Серед найновіших ініціатив –Національна програма сприяння читанню, поповнення колекцій бібліотек та програма підтримки перекладів, які впроваджує Український інститут книги.

Грузія

Видавничий сектор Грузії невеликий, але дуже активний. На грузинському ринку перекладна література складає понад 50% загальної кількості книг, виданих щороку. Місцеві видання складають біля 45%. За останні роки частка локальних книг зросла завдяки економічному зростанню та статусу Грузії як Почесного гостя на Франкфуртському книжковому ярмарку.

Частка жанрів/тем серед виданих книг:

  • Художня література - 45%
  • Наукові/STEM - 20%
  • Дитяча література - 11%
  • Шкільні підручники/Мануали/Збірки підручників - 2%
  • Додаткові підтручники/Мануали - 9%
  • Комікси/графічні романи - 0.1%
  • Релігійні книги - 1%
  • Інше (Музичні ноти, карти, словники, альбоми, тощо). - 4%

(Джерело: Асоціація видавців Грузії)

80 % видавців Грузії – це дрібні незалежні видавництва (5 чи менше співробітників).

20% вважаються великими чи середнього розміру (більше 20 співробітників). Традиції літературних агентів у Грузії немає; їхню роботу виконують редактори та менеджери з продажу прав видавництв. Міжнародний продаж прав зазвичай відбувається через Національний центр книг Грузії.

Туреччина

Населення Туреччини складає понад 80 мільйонів. За даними YAYFED (Федерація видавничих професійних асоціацій) у 2018 році було продано 410 641 305 книг (примірників). Публікації для широкого загалу складають 34,21%, тобто 140 477 335 одиниць. За даними ISBN-агенції, що співпрацює з Міністерством культури та туризму, у 2018 році було видано 67 135 нових творів - зростання на 11,27%. Це підтверджує успіх незалежних видавництв та ставить Туреччину на 6 місце у світовому рейтингу за даними ІРА.

Попри це, останнім часом сектор загалом зіштовхнувся зі значними труднощами. Значно зросли витрати на матеріали, податок з продажу зріс на 18%, ослабивши довіру споживачів на фоні ширших економічних проблем, а також цензури, утисків та переслідувань письменників та видавців.