Для того, щоб забезпечити новий виставковий досвід, ми перемістили мистецтво до цифрового формату і запустили «Майже Там». Крім кураторки Тетяни Кочубінської з України, виставку також курували Теона Буркіашвілі з Грузії та Сейхан Мусаоглу з Туреччини.

«Майже Там» – це цифрова виставка творів із колекції Британської Ради та художників з Грузії, Туреччини й України.

Подорож через «Місце», «Посередині» та «Переміщення»

Ця виставка є роздумом над вічним бажанням людини визначити власне місце відносно країни чи стосовно внутрішніх прагнень до себе. Пропонуючи погляд на сучасний стан людини, через міркування про ступінь відокремленості й переміщення, представлені тут твори досліджують соціальні обмеження, а також видимі й невидимі межі. Віртульна виставка запрошує глядача до мандрівки, в якій розглядається ідея універсальної ідентичності. Питання самосвідомості проходить наскрізною лінією крізь усю виставку, яка розгортається через три її розділи: «Місце», «Посередині» та «Переміщення», які куратори пропонують вам пізнати.

У розділі «Місце» йдеться про особистісні точки відліку та імпульси стосовно певного місця. «Посередині» — це потік, який з'єднує із дорогами, що ведуть до інших розділів виставки. У зібраних тут роботах людське тіло часто є інструментом для перформативних дій на тлі змінних ландшафтів. «Переміщення» аналізує можливості, пов’язані із потребою до втечі, що часом створює розмиті ілюзії, чи прибирає перешкоди, обмеження й кордони, яких ми або боїмося, або крізь які закликаємо себе прориватися.

Виставка спрямована на те, щоб глядачі могли досліджувати внутрішні кордони всередині себе як особистості — на тлі політичної дезінтеграції та подолання меж, як психологічних, так і фізичних.

Цифрова виставка усуває перешкоди

«Майже Там» створена для того, щоб бути доступною з будь-якого комп’ютера чи мобільного пристрою в світі й адаптована для того, щоб бути зручною для людей з обмеженими можливостями. Надаючи аудіоописи та переклади супровідних текстів і творів мовою жестів поруч ізтрадиційними текстовими описами, онлайн-виставка пропонує свободу руху та можливості для відкриттів.

Прямий ефір запуску виставки

Щоб відзначити запуск нової виставки, ми організовуємо одноденну конференцію на тему мистецтва у цифровому просторі, яка відбудеться у вівторок, 11 лютого, о 12:30.

Ви можете подивитися прямий запис конференції тут або завітавши на виставкову платформу.

Про кураторів

Тетяна Кочубінська (Україна)

Тетяна Кочубінська народилася 1985 року в Києві, Україна. Закінчила Національну академію образотворчого мистецтва та архітектури зі ступенем магістра з історії мистецтва (відділення арт-менеджмент). Почала свою професійну кар’єру в Київському музеї російського мистецтва (нині — Національний музей «Київська картинна галерея»), де працювала дослідницею й кураторкою з 2006 по 2011 рік.

У 2010 році вона пройшла стажування в Neuer Aachener Kunstverein (NAK, Аахен, Німеччина) за підтримки Інституту міжнародних зв'язків (Institut für Auslandsbeziehungen). У 2012–2014 рр. брала участь у навчальній програмі «Кураторська платформа», організованої PinchukArtCentre (Київ), в якому працювала з 2014 по 2019 рр. З 2019 року — незалежна кураторка; співпрацює з онлайн-виданням про мистецтво Your Art.

Її основна сфера діяльності — українське сучасне мистецтво. У 2016–2019 роках Тетяна Кочубінська була кураторкою Дослідницької платформи PinchukArtCentre, спрямованої на створення цифрового архіву сучасного українського мистецтва. В рамках Дослідницької платформи вона працювала над дослідженнями, курувала виставки, а також була редакторкою книжки «Паркомуна. Місце. Спільнота. Явище», присвяченої київському сквоту на вулиці Паризької Комуни (нині — Михайлівська).

У своїй кураторській практиці Тетяна Кочубінська цікавиться питаннями відповідальності, пам’яті й травм, пов’язуючи радянське минуле з сучасним суспільством. Це відображено в серії виставок, таких як «Провина» (2016), «Анонімне суспільство» (2017) та «Батьківщина в огні» (2017). Була кураторкою премії PinchukArtCentre у 2015 та 2018 роках, а також співкураторкою Future Generation Art Prize у 2019 році та FGAP@Venice в рамках паралельної програми 58-ї Венеційської бієнале.

Теона Буркіашвілі (Грузія)

Теона Буркіашвілі — художниця й кураторка з Великої Британії. Закінчила Тбіліську академію мистецтв у 2007 році та продовжила навчання в Школі мистецтв і дизайну LUCA, а потім у Центральному коледжі Сент-Мартінc та в Університеті мистецтв, Лондон.

Її основна практика зосереджена на дослідженні випадкових, повсякденних, раптових, уявних і візуальних матеріалів. Її інтереси охоплюють живопис, рухоме зображення, рекламу, мистецьку освіту й філософію, з використанням мультидисциплінарних позицій та трансмедіа-методологій.

Як незалежна художниця й кураторка, вона активно працює над різними проектами та виставками на міжнародному рівні в Грузії, Бельгії та Великій Британії.

До того, як приєднатися до проекту «Музей без стін», вона співпрацювала з програмою «Культура і креативність» в рамках східного партнерства ЄС, яку здійснювала Британська Рада в Грузії.

Сейхан Мусаоглу (Туреччина)

Сейхан Мусаоглу — звукорежисерка, виконавиця, кураторка й засновниця Space Debris — незалежного мистецького простору з акцентом на інноваційний діалог із колективною душею.

Її спрямованість як кураторки, так і виконавиці, полягає у створенні плинного досвіду, що враховує взаємозв'язок між виставковим простором і людьми всередині нього, ставлячи під сумнів звичні обмеження для глядача. Мусаоглу здобула ступінь бакалавра мистецтв з відзнакою Університету Брандейс зі спеціалізацією в образотворчому мистецтві й театрі, а також магістра мистецтв Нової школи дизайну, мистецтва, медіа та технологій Парсонса в Нью-Йорку.

Мусаоглу демонструвала свою міждисциплінарну творчість на міжнародному рівні — в Бостоні, Нью-Йорку, Стамбулі, Токіо та Курітібі. Після здобуття ступеня магістра вона почала виступати на міжнародному рівні в спільному творенні звукових та експериментальних шумових творів. Мусаоглу стала кураторкою, заснувавши в Нью-Йорку {SØNiK} Fest — фестиваль звуку, нових медіа та перформансів у 2009 р.