Сергій Миронович Квіт

Сергій Миронович Квіт, Міністр освіти у першому та другому урядах Арсенія Яценюка, президент Національного університету «Києво-Могилянська академія» з серпня 2007 до листопада 2014 року, розповідає про співпрацю Міністерства освіти України та Британської Ради. Сергій Миронович також ділиться своїм баченням реформ у галузі вивчення та викладання англійської і виводить це питання в соціально-політичну площину.

Співпраця Британської Рада та Міністерства освіти триває вже багато років, і я думаю, що це партнерство дало хороші результати. Надзвичайно цінним було те, що Британська Рада відгукувалася на всі наші прохання. Відчувалося, що у нас справді партнерські стосунки. Безпосередньо я долучився до трьох напрямків спільної роботи.

По-перше, йдеться про розробку нової методології для шкільних вчителів. Я особисто брав участь у конференції за участю вчителів – лідерів думки серед своїх колег. По-друге, літня школа з англійської мови, яку Міністерство освіти організовувало спільно з Британською Радою, українськими та американськими громадськими організаціями минулого року і буде організовувати цього. По-третє, Британська Рада стала своєрідним місточком для співпраці між британськими та українськими університетами завдяки низці проектів, серед яких я хочу виділити Програму розвитку лідерського потенціалу університетів України. В рамках програми найкращі українські вищі навчальні заклади співпрацюють з британськими університетами і тренерами. Проект тривалий і багатоступеневий, на нього виділялися окремі бюджетні кошти у Великобританії. Ми з’ясували, що поняття лідерства в Україні та в Західній Європі відрізняються. У нас під лідерством розуміють харизматичні риси конкретної людини, яка когось закликає і веде за собою. Але насправді лідерство – це командна гра. 

На мою думку, реформи в галузі вивчення та викладання англійської мови – це не тільки підвищення якості освіти, а також важливий засіб демократизації країни. В академічному контексті від рівня володіння англійською залежить доступ до глобальних наукових ресурсів. В соціально-політичному контексті ситуація схожа: якщо людина може дивитися BBC, то вона не буде цікавитися пропагандистськими каналами.

Університетам, окрім англійської, треба давати широкий вибір іноземних мов для вивчення. Європейські мови будуть актуальні, адже кожна країна в Європі дбає про збереження та розвиток своєї національної мови. Проте англійська мова для нас як пострадянської країни має особливе значення. Англійська пов’язує нас із глобальним світом, глобальною конкуренцією, розриваючи зв'язок зі світом посттоталітарним. Це, великою мірою, політичне питання, і Міністерство освіти має підкреслити його важливість для держави.

Популяризація вивчення англійської мови – це завдання всієї України, адже Британська Рада не може повністю покрити потреби великої країни. Саме тому за ініціативи Міністерства освіти 2016 рік оголошено Роком англійської мови. Окрім того, ми збільшили кількість годин на вивчення англійської в школах і запровадили кількарічну програму з розвитку англійської мови, яку затвердив уряд. У цій сфері потрібні додаткові нововведення, вони вимагають виділення коштів. В Міністерстві освіти ми зробили багато, щоби показати, що англійська мова – це фактично питання політичного вибору України. Я сподіваюся, що це одностайна позиція усіх гілок влади. Очікую, що з кожним роком Україна буде приділяти все більше уваги цьому питанню.

Дивіться також