Артем Бардась

Артем Бардась, декан факультету менеджменту Національного гірничого університету, ділиться своїми думками про викладання англійською мовою для українських та міжнародних студентів і розповідає про досвід, здобутий під час літньої школи Британської Ради з професійного розвитку викладачів.

Останнім часом в українських університетах стало тенденцією викладати англійською не тільки для майбутніх спеціалістів із іноземних мов. Я переконаний, що це потрібно робити передусім для розширення міжнародних можливостей студентів. Найдоцільніше широко вводити викладання спеціалізованих дисциплін англійською під час навчання в магістратурі. Саме тому в Національному гірничому університеті (місто Дніпро) ми реалізовуємо кілька міжнародних магістерських програм. Це спільна програма з Міжнародним університетом ресурсів, завдяки якій студенти навчаються у трьох вишах: у технічному університеті TU Bergakademie (Німеччина), Montanuniversität (Австрія) і у нас, в Гірничому. Вони перебувають по два семестри у кожному із перелічених університетів, а в одному з них захищають магістерську роботу, отримуючи дипломи трьох вишів. 

Окрім цього, наш навчальний заклад реалізує академічну мобільність наших студентів за програмою Erasmus. Звісно, викладання на всіх міжнародних програмах для іноземних та українських студентів відбувається англійською мовою. Хоча, мушу визнати, я обережно ставлюся до реалізації англомовних програм для українців на рівні бакалаврату. Думаю, тут викладання для співвітчизників на 70-80 відсотків необхідно проводити українською мовою, адже як учасники національної системи освіти ми повинні дбати про збереження і розвиток власної мови.

Я викладаю дисципліни з менеджменту англійською мовою для українських та міжнародних студентів понад 12 років. Навіть за цей умовно короткий час я помітив, що працювати за старими методами уже неможливо. Сьогодні, у час інформаційних технологій, викладачі вже не володіють монополією на знання. Більше того, інформації є настільки багато, що завданням викладача стає не передача знань, а залучення студентів до навчального процесу, їх зацікавлення темою, привернення уваги до найважливішого. Нам потрібно відійти від парадигми, що навчання – це дорога з одностороннім рухом, коли вчитель говорить, а студенти слухають і записують. Саме тому навчальні аудиторії, зокрема лекційні, повинні перетворитись із тихих і впорядкованих місць на жваві майданчики для дискусій і обговорень.

За нових умов викладачам необхідно постійно вдосконалюватися, вводити нові методи і техніки роботи зі студентами, ділитися вдалим досвідом. Саме тому наприкінці серпня я став учасником школи професійного розвитку Британської Ради, де почерпнув багато корисного не тільки як лектор, який читає дисципліни англійською мовою, але й викладач загалом. Завдяки участі в проекті я дізнався від своїх колег, викладачів технічних і природничих дисциплін, як можна цікаво й інтерактивно читати складні предмети, такі як статистика, хімія, електротехніка, й ефективно залучати студентів до роботи під час занять. Це мене надихнуло й мотивувало покращувати власні методи викладання менеджменту.

Цікаво, що багато технік, якими рекомендовано користуватися при викладанні англійською, можна застосовувати для роботи зі студентами українською мовою. Зокрема, ітераційні методи, техніки розвитку професійного мовлення й мислення студентів. Я переконався, що для усвідомлення концепції та формулювання логічної послідовності думок доцільно використовувати розмовну мову. Також я дізнався про нові форми групової роботи, які планую широко застосовувати, адже велика частина навчання моїх студентів пов'язана з командною роботою та діловими іграми.

Частина нашого тренінгу була присвячена ознайомленню з ресурсами для покращення академічної англійської мови. Вони стали для нас із колегами справжньою знахідкою і суттєвою допомогою при написанні наукових статей. Ми також дізналися про джерела, які дозволяють розширити власний словниковий запас академічної лексики та знайти готові фрази для написання критичних зауважень і формулювання гіпотез. Відтепер ми будемо користуватися засобами, які допомагають виявити, чи якісно написана наукова стаття на основі аналізу статистики використаної лексики. 

Все це – ресурси, які можна знайти на відкритих платформах, проте мало хто здогадується про їхнє існування. Оскільки я обіймаю посаду декана, то досвід та інформацію, одержану під час тренінгів, планую застосувати не тільки для роботи зі студентами й написання власних наукових робіт, а також для мотивації своїх підлеглих змінюватися. Я з радістю надаю їм підтримку та ділюся отриманими знаннями.

Дивіться також

Зовнішні посилання