Павло Хобзей

Нову українську школу неможливо побудувати без реформи підготовки педагогів. Реформа розпочинається зі змін у навчальних програмах майбутніх вчителів англійської мови. Саме про це розповідає Павло Хобзей, заступник Міністра освіти і науки України. 

Українська школа змінюється постійно. Сьогодні основні наші сили зосереджені на побудові Концепції нової української школи, яка повинна стартувати 1 вересня 2018 року. Очікуємо, що новий проект Закону України «Про освіту» буде прийнятий Парламентом до кінця 2016 року. Проте, не чекаючи на закон, ми уже зараз повинні робити певні нововведення. Деякі речі можна встигнути реалізувати до 1-го вересня цього року, наприклад, зміни у початковій школі. Вже зараз ми розвантажуємо й оновлюємо чинні програми початкової школи, вилучаємо з них застарілу і зайву інформацію.

Проте ми усвідомлюємо, що нову школу ми не побудуємо без реформи підготовки педагогів. Можна змінити термін навчання чи зміст шкільної програми, проте школа по-справжньому оновиться тільки тоді, коли зміняться самі вчителі. Якщо ми не підвищимо рівень вчителів, не озброїмо їх знаннями з методики, школа залишиться радянською або, у кращому разі, пострадянською, якою ми її будували з 2000 року. Ми усвідомлюємо, що мотивувати вчителів, які отримують низьку зарплатню, складно. Проте саме лише підвищення оплати праці педагогів не принесе якісних змін: ті, хто працював добре, будуть і далі це робити, а ті, хто погано, і далі продовжуватимуть так. Підвищення рівня оплати праці вчителя посприяє притоку в школи нових сил, піднявши престижність професії. Адже згідно з даними ЗНО, у педагогічні виші вступають не найкращі випускники шкіл, а з нижньої третини, чи навіть чверті рейтингу абітурієнтів. Це свідчить про те, що робота вчителя, на жаль, сьогодні не надихає, не є бажаною, не забезпечує самореалізації та гідного життя. 

Проте вимагати від учителя, який працює у школі, того, що ми не можемо дати на виході з університетів, некоректно. Тому побудова нової школи повинна розпочатися з реформи програми у педагогічних ВНЗ. Пропоную не видавати диплом бакалавра з правом викладання іноземної мови студенту, який не досягнув рівня В2 з цієї мови. Ми можемо поставити високі вимоги перед випускниками зараз при тому, що при вступі маємо не дуже сильних абітурієнтів. Та чи буде в нас політична воля половину студентів не випустити? Як на мене, то це краще, ніж обманювати одне одного. Я люблю цитувати проректора Українського Католицького Університету, де я мав честь працювати, дисидента Мирослава Мариновича: «Треба прагнути не успіху, а правди й чистоти». Успіх часто досягається не зовсім чесними методами. А ми повинні засвідчити молодим людям, які будуть працювати з дітьми, саме правду і чистоту, адже без цього вони не зможуть поширювати ці принципи у школі. Якщо студент не показує результатів, нехай повторно навчається на тому ж курсі. Звісно, повторення навчального року не може бути безкоштовним. Але це дасть нам змогу бути чесними перед собою і не видавати диплом людині, яка його не заслуговує.

З іншого боку,  нам потрібно створити умови, щоби студенти могли досягнути таких високих поставлених стандартів. Саме неможливість відповідати стандартам, тобто перевірити хоча б три із чотирьох навичок володіння мовою, була основною причиною того, чому ми цього року скасували ЗНО з іноземної мови. Британська Рада, ініціатива GoGlobal, Goethe-Institut та Alliance Francaise зробили багато, щоб ми змогли реалізувати загальнонаціональне оцінювання наступного року. Плануємо, що державна обов’язкова атестація у вигляді ЗНО з іноземної мови  буде додатково включати в себе аудіювання. Компоненту говоріння на цьому етапі ще не буде.

Запроваджуючи реформу ВНЗ, нам найлегше працювати саме із закладами, які здійснюють підготовку вчителів англійської мови, оскільки ми отримуємо колосальну допомогу від міжнародних організацій у вигляді ресурсів, знань і професійних розробок. Нам потрібне тільки бажання та політична воля прийняти ці зміни. Теперішня ситуація, коли навчальні програми педагогічних університетів передбачають тільки 3% практики, недопустима. Без неї майбутній учитель не буде готовим до роботи в школі. Раніше педагогічні коледжі (училища) відрізнялися від університетів тим, що їхня програма навчання значною мірою була побудована на практиці. Натомість університети завжди орієнтувалися на теоретичну складову. І раніше найкращим учителем вважався той, хто спершу навчався саме в училищі, адже в нього була чудова практична підготовка.

Тому ми пропонуємо змінити програму підготовки вчителів з англійської, ввівши в навчальні плани ВНЗ напрацювання спеціалістів Британської Ради, які рекомендують суттєво розширити практичну складову. Ті університети, які до цього готові, запроваджують оновлену програму вже у вересні 2016 року. Отримавши досвід змін у підготовці вчителів англійської, ми будемо переходити до реформування навчальних програм майбутніх вчителів української мови та математики. Адже математика, іноземна і українська мова – це три основні предмети середньої школи, на яких тримається навчальний план.