«Артхаус Трафік» — український кінодистриб'ютор, що спеціалізується на прокаті арт-кіно, а також у співпраці з іноземними посольствами та культурними центрами проводить такі щорічні всеукраїнські кіноподії як «Нове британське кіно», «Вечори французького кіно», «Нове німецьке кіно» та інші. Восени 2016 року компанія ініціювала створення платформи для підтримки кіноклубів «Артхаус Клуб», відкривши каталог своїх фільмів для некомерційних показів по всій країні. Про проект національної співпраці, реалізований спільно з громадською організацією «Кіноклуб «Сходження», розповідає програмний директор «Артхаус Трафік» Ілля Дядик.
До нас долучились близько 200 нових кіноклубів.
Всеукраїнська мережа кіноклубних показів «Артхаус Клуб» — проект, створений з метою розвитку кіноклубного руху в Україні та популяризації кіномистецтва. Команда «Артхаус Трафік» розробила інтерактивний сайт kinoklub.org.ua — тепер користувачі по всій Україні мають можливість організовувати покази у власних містах або населених пунктах: користуватися базою стрічок, формувати власні програми фестивалів або обирати вже існуючі, отримувати матеріали та розповідати про події у своєму місті шляхом їх висвітлення на сайті та у соціальних мережах проекту.
Ми почали розвивати ідею про об'єднання кіноклубів в певну мережу ще в 2016 році. За допомогою гранту Culture Bridges у жовтні 2018 року змогли оновити веб-сайт та почати промоцію. За рахунок цього до нас долучились близько 200 нових кіноклубів — як таких, що вже існували, так і тих, для яких поштовхом до створення став запуск платформи.
Важливим завданням було розширення каталогу фільмів.
Основне завдання проекту — створення веб-порталу, що спростив би доступ кіноклубам з будь-якої точки України до легального безкоштовного контенту. Крім того, потрібно було організувати сервіс, який дозволив би зберігати велику кількість матеріалів та генерувати посилання на їх завантаження. Важливим завданням також стало розширення каталогу фільмів, що включало в себе налагодження партнерства з правовласниками, переклад діалогових листів та майстеринг стрічок.
За період роботи над проектом програмний відділ у співпраці з українськими правовласниками, Національним центром Олександра Довженка, посольствами Австрії та Швейцарії, Британською Радою в Україні та Представництвом ЄС забезпечили отримання прав на понад 200 фільмів на період від двох до трьох років. Вдало відбулися переговори з Державним агентством України з питань кіно та українськими продюсерами щодо надання прав для проведення Фестивалю українського кіно та фестивалю «Дитяче українське кіно», які відбудуться весною та у вересні 2019 відповідно. Всього каталог налічує 242 фільми (70 — з бібліотеки компанії «Артхаус Трафік»), до створення веб-платформи це число не перевищувало 100 в залежності від фестивальних подій та короткостроково наданих прав. Наш ідейний регіональний партнер і найбільш активний майданчик «Кіноклуб «Сходження» став організатором «Тижня австрійського кіно», фестивалю швейцарського кіно та 2-го Фестивалю європейського кіно.
Завдяки кіноклубам ми долучаємо ширшу аудиторію до артхаусного кінематографу у містах, де немає кінотеатрів.
В Україні погано розвинений внутрішній ринок кіноіндустрії, іншими словами просто недостатньо кінотеатрів. На 45 мільйонів населення — 500 кінотеатрів, в той час як, наприклад, в Польщі (38 мільйонів населення) — їх вже 1000. Особливо в маленьких містах чи селищах люди взагалі відвикли від якісного європейського незалежного кіно, бо його просто немає де дивитись. У більшості міст кіноклуби вже існували, в інших — були передумови для початку їхньої роботи. Тож запустивши платформу, ми стимулювали динамічний розвиток кіноклубного руху, і в результаті познайомили з артхаусним кіно більш широку аудиторію.
Велика проблема всіх кіноклубів — це робота з нелегальним контентом, що ускладнювало їм рекламну кампанію. Вони не могли собі дозволити повноцінну промоцію показів, оскільки боялись нарікань правовласників. Ми ж очищуємо права та надаємо фільмокопії з якісними перекладами. Завдяки кіноклубам ми долучаємо ширшу аудиторію до артхаусного кінематографу у містах, де немає кінотеатрів, і розраховуємо, що коли кіноіндустрія розвинеться і кількість майданчиків зросте, то глядачі вже будуть підготовлені.
Кіноклуб стає не просто місцем для перегляду кінострічок, це майданчик для спілкування та інтелектуального розвитку.
Ми створили внутрішню Facebook-сторінку для кіноклубів і ініціювали спілкування серед активістів, таким чином направивши кіноклубний рух у більш професійне русло. Представники кіноклубів тепер можуть обговорювати свої ідеї, проблеми з майданчиками, виклики в комунікації тощо.
Для нас співпраця з кіноклубами теж має свої переваги. Перебуваючи в Києві, нам важко прокомунікувати з аудиторією, що знаходиться далеко. Кіноклубами зазвичай керують активісти, які, по-перше, горять своєю справою, а по-друге, організовують представлення та обговорення фільмів. Це важливо для кіно з вужчою аудиторію — у глядачів є можливість поділитися з іншими своїми думками та враженнями. І кіноклуб стає не просто місцем для перегляду кінострічок, це свого роду майданчик для спілкування та інтелектуального розвитку.
Ми надали змогу кіноклубам функціонувати на постійній основі.
Більшість кіноклубів не мають постійного фінансування та організовують події на волонтерських засадах, покази відбуваються нерегулярно — одноразово або ж декілька разів на рік в рамках фестивалів. Вони перменентно перебувають в пошуку безкоштовних майданчиків для некомерційних переглядів, заохочуючи останніх до участі у проекті на бартерних умовах. Крім того, не вистачає фінансування, щоб привести членів українських знімальних груп в регіони для спілкування з глядачами.
Ми надали змогу кіноклубам функціонувати на постійній основі. До цього вони часто спорадично з'являлися, але так само швидко закривались через те, що не мали контенту для роботи. Оскільки права на більшість стрічок діють протягом трьох років, а база фільмів постійно поповнюється, кіноклуби отримують можливість регулярної співпраці у довгостроковому періоді.
У наших подальших планах розширити каталог і співпрацювати зі школами та молодіжними гуртками, щоб вони вивчали нові медіа.
Найбільша проблема як у кіноклубів, так і у нас як платформи — це контент. Щоб збільшити кількість фільмів ми ведемо переговори з правовласниками, зокрема з європейськими, оскільки в Європі досить вдало функціонують кіноклуби. Наприклад, в Польщі є схожа організація, яка отримала права на 1000 стрічок родинного контенту і показує їх в школах та університетах. Вони співпрацюють з молодою аудиторією, щоб долучаючи їх до переглядів, допомагати їм формувати смак та розбиратися в кіно.
У наших подальших планах в першу чергу розширити каталог, а в другу — співпрацювати зі школами та молодіжними гуртками для того, щоб вони вивчали нові медіа і знали, на чому базується головні правила кінематографу. Це як мінімум. А як максимум — намагались створювати кіно самостійно. Розбирались в основних законах кінематографу дуже важливо в наш інформаційний вік: діти та підлітки багато часу проводять в YouTube та зазвичай не знають, як створюються той чи інший контент. На них легко впливати, тому що вони не можуть розпізнати фейкові новини від справжнього інформаційного сюжету. Маючи базові знання тої ж монтажної склейки, молодь буде розуміти де на неї намагаються вплинути, а де обдурити.
Фото: «Артхаус Трафік»