Відкритий онлайн-архів «art(co)archive» - спільний проект громадської організації «Центр розвитку», яка працює на базі Музею сучасного мистецтва Одеси, Харківської художньої галереї та Національного художнього музею України.
Грантова підтримка Culture Bridges надала координаторам проекту можливість оцифрувати власну колекцію, систематизувати матеріал та створити веб-сайт, де завдяки подальшій співпраці з колекціонерами, художниками, дослідниками та інституціями публікуються архівні документи та фотографії творів одеських концептуалістів та інших місцевих представників сучасного мистецтва.
Одеський концептуалізм зародився у 1982 році із знайомства та подальшої співпраці митців Леоніда Войцехова та Сергія Ануфрієва. Дуже швидко до них приєдналися Юрій Лейдерман, Ігор Чацкін, група «Перці» (Олег Петренко і Людмила Скрипкіна) та Лариса Резун-Звєздочотова. Більшості з художників на момент, коли вони почали створювати перші роботи, було 17-19 років. Це були молоді, зухвалі люди, без мистецької освіти, а головне без страху перед митцями старшого покоління, владою абощо. Вони робили квартирні виставки, перформанси та акції як вдома, так і у міському просторі. Концептуальне мистецтво змістило фокус з форми на ідею і таким чином переосмислило функцію художнього твору зокрема і культури загалом.
Але в чому полягає унікальність явища одеського концептуалізму? Що його відрізняє від західного чи московського? На жаль, зовсім небагато відомо про це коло художників, до того ж існує багато міфів і помилок. Одеський концептуалізм потребує ґрунтовного дослідження. І першим кроком для цього є удоступнення матеріалів, пов'язаних з темою. Публікація колекцій та архівів стало вже звичною практикою у великих музеях та проектах, пов'язаних з культурною спадщиною. Наприклад, проект Europeana Collections нараховує вже понад 58 млн документів. Тож важливою частиною презентації розвитку українського мистецтва є створення відкритих онлайн-архівів.
Одеські концептуалісти
Основу проекту складають фонди Музею сучасного мистецтва Одеси: сьогодні в архіві зберігаються фото, відео, тексти, інтерв'ю, починаючи з 1960-х років. Особлива цінність архіву Музею – це матеріали про мистецьку сцену 1980-х: документації акцій та перформансів одеських концептуалістів; а також 1990-х, особливого періоду в історії культури Одеси, який відзначений появою відео-арту та інсталяцій, становленням перших інституцій сучасного мистецтва в Україні, активною кураторською і арт-критичною діяльністю.
Команда art(co)archive обрала шлях поступового відкриття збірки МСМО і деяких приватних колекцій. Перший крок – публікація архівних документів і творів, пов'язаних з 1980-ми і концептуальними практиками одеських художників. Важливим завданням проекту у зв'язку з вивченням і архівацією одеського концептуалізму є аналіз і публікація напрацювань Вадима Беспрозваного, який протягом 1996-1999-х років зібрав велику колекцію копій творів та документів, тим самим створивши зріз мистецького життя 1980-х.
Твори одеських концептуалістів
Під час реалізації проекту організатори познайомились з дослідником Вадимом Безпрозваним, професором Мічиганського університету. У 1996-1999 роках він зробив інтерв'ю з одеськими митцями: тими, хто входив та був близький до кола одеських концептуалістів. Окрім того, він зібрав ґрунтовний цифровий архів творів та документів – на сьогодні це найбільш грунтовне джерело інформації про явище концептуалізму в Одесі. Від Вадима команда art(co)archive дізналася, що окрім текстів та репродукцій, в Одесі десь залишилися аудіозаписи інтерв'ю. Вони доклали великих зусиль, аби знайти ці аудіокасети і оцифрувати їх. Тепер дослідники, які цікавляться творчістю художників, що активно працювали в 1980-х, можуть ознайомитися із записами. Оскільки Вадим Беспрозваний викладає у Школі інформації Мічиганського університету, ця співпраця також сприятиме змінам на сайті з технічної та концептуальної точки зору.
Наталія Ревко, одеська громадська організація «Центр розвитку»
З розвитком проекту, художники та куратори почали віддавати архівні документи в Музей. Наприклад, у нас не вистачало творів Андрія Маринюка і художник приніс цілу папку не лише з роботами, фотографіями, але, наприклад, із документацією інтер'єрного дизайну, яким він займався у 1990-ті. На жаль, вже за кілька місяців нам довелося дістати ці матеріали, аби оформити один із залів з посмертною виставкою автора. Ми також дуже вдячні куратору та критику Михайлу Рашковецькому, який подарував власний архів, але вже пов'язаний із проектами 1990-х. Це документація ключових виставок, які проходили в Одесі, завдяки яким ми вперше побачили, як виглядали деякі з проектів та інсталяцій, про які лише читали.
Коли занурюєшся в тему, кожен документ, який ілюструє те, про що ти лише читав чи чув, викликає велику радість. Наприклад, є така робота Леоніда Войцехова «С кем вы, мастера Ренессанса» – цей транспарант у 1987 році був розташований на прогулянковому теплоході. Пізніше цей твір викрали з виставки та знищили, і зараз у Музеї сучасного мистецтва знаходиться авторська копія цієї роботи. І яким було наше захоплення, коли художник Юрій Альберт надіслав нам не лише фотографію першого транспаранту, але і архівне фото, де його розташовано на теплоході.
Архівні фотографії та документації перформансів
Одеська громадська організація «Центр розвитку» продовжує тісну співпрацю з партнерами. У квітні в Музеї сучасного мистецтва Одеси пройшла виставка художника та літератора-концептуаліста вірменського походження Вагрича Бахчаняна. Кураторами виступили члени команди Харківської муніципальної галереї. Завдяки дослідницькій діяльності та спілкуванню з дружиною художника — Іриною Бахчанян, вони створили виставку, що за словами організаторів, на даний момент найширше презентує в Україні роботи автора та архівні документи, пов'язані з його діяльністю та творчістю. Зараз на сайті можна знайти частину цих матеріалів, проте заплановано виокремити їх в спецпроект, в якому комплексно буде представлено його біографію та творчий доробок.
Презентація проекту
Зараз сайт працює в beta-режимі, продовжується тестування платформи та наповнення контентом, доопрацювання профайлів тих митців, що вже присутні на ресурсі. Заплановано низку технічних змін, а також на рівні концепції: в результаті роботи було прийнято рішення розширити часові рамки та не фокусуватися виключно на одеському концептуалізмі. Координатори проаналізували проблеми, які існують: так, наприклад, необхідно додати більше контексту для розуміння творчості митців, зробити сайт більш зручним та привабливішим. Крім того, заплановані спецпроекти, які б у більш доступній формі розкривали того чи іншого автора, явище, період, і публікації глибших біографій художників та дослідницьких текстів, присвячені сучасному мистецтву Одеси.
Мета більшості подібних проектів – удоступнити колекції та документи для дослідження, і art(co)archive не є виключенням. Організатори прагнули створити ресурс, на якому буде зручна система пошуку та роботи із зображеннями та документами, аби дослідник чи журналіст, які шукають інформацію або ілюстративний матеріал до своїх статей, могли швидко ознайомитися з тим, що є в колекціях без звернень, поїздок в інше місто тощо. Завдяки цьому, вони сподіваються, буде збільшуватись зацікавленість у творчості художників, які представлені на сайті. Проект сприятиме дослідженням, освіті, розвитку критичної думки та появі аналітичних матеріалів в українському мистецькому середовищі у довготривалій перспективі.
Фото: «art(co)archive», «Центр розвитку»
