Тамара Устенко, студентка Київського національного університету технологій та дизайну, переможниця категорії Social Impact національного рівня, переможниця International Public Vote Winner серед 7 країн-учасниць. 

Коли в моєму університеті проходив набір на участь у Big Idea Challenge, до нас прийшов викладач і розповів про конкурс та умови участі у ньому. Тоді я навіть не думала подаватись, бо вважала, що точно не пройду. Потім мій науковий керівник переконав мене подати заявку. В університеті я дуже зацікавилась питанням переробки текстилю і  читала багато наукових робіт на цю тему, тому мій проєкт саме про це.

В цілому не можу сказати, що в мене виникали якісь серйозні труднощі. У процесі підготовки до конкурсу найважливішим було вкласти в одну хвилину відео всю необхідну інформацію. В університеті проходив спеціальний  вебінар, де нам давали поради щодо того, як краще зняти відео аби подати матеріал максимально інформативно.

Перша настанова - придумати лозунг, з якого варто почати відео і який би сам по собі коротко описував ідею вашого проєкту. Далі варто розділити відео на певні етапи. Корисно подивитись приклади пітчів. Я дуже уважно дотримувалася усіх порад. Своє відео я записувала у лабораторії університету. Перший раз мені не дуже сподобався результат, тому довелось перезаписувати.

Звісно, після участі у BIC, я вже стала досвітченішою, бо на той момент я була студенткою лише другого курсу, мені було тільки вісімнадцять років і тоді я знала значно менше. Зараз вже минув рік і я відчуваю як зросла у професійному плані, почала працювати і мислити ширше.

Я була дуже здивована, коли дізналася, що була наймолодшою учасницею конкурсу. На міжнародному етапі у Лондоні  я познайомилась із учасниками з інших країн. Я не очікувала, що змагання виявиться настільки масштабним і дасть мені безліч можливостей для розвитку.

У Лондоні я мала змогу отримати відгук про свій проєкт від різних людей та дізнатися як розвиваються їхні бізнеси.  Заняття у акселераторі London Met були спрямовані на визначення свого клієнта та просуванні проєкту. Ми проводили багато опитувань, досліджували запити покупців, навіть виходили по вулиці і шукали майбутніх покупців свого продукту. Так я дізналася, що кожна друга людина в Лондоні переробляє відходи, в тому числі і текстильні. Також я змогла разом із ментором прописати детальний бюджет проєкту та сформувати чіткий план дій.

Такі конкурси, як BIC, в першу чергу, дають підтримку і можливість розвиватися. Саме завдяки участі у конкурсі я зрозуміла, що проєкти соціальної дії  можна перетворити у бізнес.

Майбутнім учасникам я би порадила не боятись та пробувати себе. Пам’ятайте, що  навіть якщо журі не відзначає ваш проєкт, як переможний, є категорія онлайн голосування і ви, як минулого року я, можете увійти до міжнародного фіналу. Для цього,  я дуже активно та максимально чесно поширювала інформацію про свій проєкт і просила підтримати мене, проголосувавши.