Знаковий фільм «Людина з Арану» (1934, реж.Роберт Флаерті) з музичною імпровізацією наживо Уни Монаган (Північна Ірландія), Алли Загайкевич (Україна) та Сергія Охрімчука (Україна)
23 січня о 19:30 у Довженко-Центрі відбудеться спеціальний показ класики світового кінематографа – фільм “Людина з Арану”(1934, Ірландія) видатного режисера, володаря “Оскара” та венеційського “Золотого лева” Роберта Флаерті (США, Канада). Саундтрек до фільму виконають наживо відомі музикант(к)и Уна Монаган (Північна Ірландія), Алла Загайкевич (Україна) та Сергій Охрімчук (Україна). Спільна імпровізація на основі інструментальних мотивів ірландського та українського фольклору в поєднанні з електроакустичними звучаннями створить особливий музичний простір перетину архаїки та авангарду, британської та української музичних традицій.
«Людина з Арану» (1934) – це новаторське для свого часу поєднання документалістики й ігрового кіно про буденне життя Аранських островів у західній Ірландії, суворих за природними умовами, проте з унікально красивим довкіллям. Роберт Флаерті, «батько» світової документалістики й автор таких славетних фільмів, як «Нанук із Півночі» (1922) та «Моана» (1926), сполучає тут реальність і фікцію, щоби показати рибальське й сільськогосподарське життя острів’ян Арану в епоху до модерну.
Кіноперформанс відбудеться в рамках міжнародної освітньої програми для кінокомпозиторів Envision Sound – міжнародної освітньої програми для композиторів із України та інших країн Східної Європи й Центральної Азії, які бажають розвивати свої уміння в написанні музики для кіно. Це унікальна програма з удосконалення навичок, отримання менторської підтримки й розширення контактів для представників кіно- та музичної індустрії, створена Британською Радою в Україні в партнерстві з Національним центром Олександра Довженка. Українська композиторка Алла Загайкевич, володарка призу Української кіноакадемії “Золота Дзиґа” в номінації “Найкращий композитор”, зараз є кураторкою програми.Творча лабораторія, лекторій, нетворкінг, індивідуальні консультації з фахівцями аудіовізуального сектора, а також вечірні кінопокази з живим музичним супроводом відбудуться з 20 по 24 січня 2020 у Києві. Більше інформації про Envision Sound.
Фільм “Людина з Арану” (1934) з імпровізаційним музичним супроводом наживо 23 січня, початок о 19:30
Сцена 6 Довженко-Центру, вул. Васильківська, 1 (ст. м. “Голосіївська”).
Показ відбуватиметься мовою оригіналу з українськими субтитрами.
Вхід за квитками.
Довідково
Уна Монаган – арфістка, композиторка й музикантка з Белфаста. Стипендіатка Центру досліджень ім. Розамунд Гардінг у Коледжі Ньюнема при Кембриджському університеті, отримала ступінь магістра й доктора зі звукових мистецтв у Королівському університеті Белфаста. Її дослідження присвячені перетинам між ірландською музичною традицією, експериментальними музичними практиками, імпровізацією й інтерактивними технологіями.
Cергій Охрімчук – український скрипаль-віртуоз, що виконує музику в різних жанрах: фолк, джаз, рок, авангард. Маючи класичну освіту скрипаля в консерваторії, він самостійно вивчив різні народні стилі й манери гри в експедиціях по регіонах України. Грає з багатьма українськими й закордонними виконавцями та гуртами, серед яких Олег Скрипка, Олекса Кабанов, Алла Загайкевич, «Океан Ельзи», Руслана, «Древо», «Божичі», «PoliКарп», Red Cardell (Франція), Дімітрій Найдіч (France) та ін.
Алла Загайкевич – володарка призу української кіноакадемії “Золота Дзиґа” в номінації “Найкращий композитор” за фільм “Жива ватра” (2017). Авторка саундтреків до фільмів “Мамай” (2003) та “Поводир”(2013). Алла поєднує роботу в жанрах симфонічної, камерної, електроакустичної музики, камерної опери й сучасному медіамистецтві: аудіовізуальні інсталяції, електроакустичні перформанси, музика до кіно та відеоарту. За сприяння Фонду „Відродження” в 1997 році заснувала студію електроакустичної музики в Національній музичній академії України. Кураторка міжнародних проектів електроакустичної музики “Електроакустика” та “ЕМ-візія”. Освіту отримала в Київській консерваторії та Паризькому інституті IRCAM (Центр Помпіду).
Знаковий документальний фільм Роберта Флаерті «Людина з Арану» досі залишається одним із найвагоміших творів про західну Ірландію. Прибувши на один з островів для ночівлі, він врешті залишився тут на два роки, які провів серед місцевих жителів на землях, описаних як «кам’яний пустир … без дерев… без ґрунту». У фокусі стрічки – сім’я, що служить призмою для зображення цілої острів’янської спільноти, що змушена невідступно боротися проти сил природи за виживання в такому несприятливому середовищі. Радикальний прийом поєднання документалістики й художнього домислу в цьому фільмі критикуються за недостовірність зображуваного й невідповідність цілям документального кіно, та водночас незаперечною є мистецька цінність і кінематографічна вагомість цього твору.